Вітаю Вас Гість | RSS
Субота
03.12.2016, 12:31
Практичний психолог
Ковельського професійного ліцею
Головна Каталог статей Реєстрація Вхід
Меню сайту

Каталог статей
Статті по психології [17]
Вчителю на замітку [22]
Для Вас, батьки [26]
На допомогу класному керівнику [16]
Школа лідерів [9]
"Все в твоїх руках" (сторінка для учнів) [18]
Притчі, афоризми [17]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 321

Форма входу

Головна » Статті » Для Вас, батьки

Темперамент дитини і її нервова система

Темперамент дитини і її нервова система

 З давніх пір підмічено зв’язок рис темпераменту і нервових процесів, особливостей вищої нервової діяльності людини. Коли холерик нервує – він кричить, меланхолік – плаче. Властивості нервової системи лежать в основі темпераменту, складають його фізіологічну базу.

Індивідуальні відмінності визначаються фундаментальними властивостями нервових процесів – збудження і гальмування.

Що це за властивості?

Перш за все – СИЛА. Вона залежить від працездатності нервових клітин.

Дитина з сильною нервовою системою від природи нагороджена можливістю довго, не відволікаючись і не втомлюючись, сприймати нову інформацію, навчатись. А діти із слабкою нервовою системою мають потребу в чіткому режимі і певному ритмі роботи, щоб не було перевтоми. Сила нервових процесів проявляється не тільки в працездатності людини, її втомлюваності, але й в чутливості. Дітей із слабкою нервовою системою сторонні подразники відволікають, а для дітей із сильною нервовою системою ці самі подразники сприяють ще більшій концентрації уваги.

Друга важлива властивість нервової системи – ВРІВНОВАЖЕНІСТЬ процесів збудження і гальмування.

Витримка, володіння собою, терпіння, рівномірність виконання роботи – свідчать про врівноважену нервову систему дитини, емоційну стійкість. Неврівноваженість проявляється у відсутності чіткого ритму, в чергуванні періодів великої активності з періодами повної пасивності і апатії, емоційному збудженні, нервових зривах.

(Необхідні переміни способу життя всієї сім’ї, адже поведінка кожного дорослого сприяє зміцненню нервової системи дитини).

Третя властивість нервової системи – РУХЛИВІСТЬ нервових процесів (здатність нервових процесів збудження і гальмування швидко змінювати один одного).

Це може відбуватися легко, один за одним, або зациклюватись на якомусь переживанні, події, спогаді.

Рухливість лежить в основі вміння швидко адаптуватися, пристосовуватись до нових умов, до раптових завдань.

Як впливають властивості темпераменту на розвиток дітей?

Від темпераменту залежить винекнення психічних процесів, їх стійкість, стабільність.

Що мається на увазі? Наприклад: швидкість запам’ятовування, швидкість сприйняття якоїсь нової інформації, тривалість концентрації уваги. Темперамент задає темп і ритм. Наступна зона впливу темпераменту на індивідуальність – інтенсивність психічних процесів. Є діти, які переживають похвалу або покарання легко, малопомітно, а є такі, які реагують глибоко, навіть хворобливо. В одних вольова активність відрізняється вираженою інтенсивністю, інші – менш здатні до протистояння перешкодам.

Темперамент – індивідуально-своєрідні властивості людини, що визначають всю динаміку її психічного життя. Темперамент не може визначати моральність чи аморальність поведінки, милосердя чи бездушність, інтерес до природи чи техніки, щирість чи правдивість.

Творцем науки про темперамент вважається древньогрецький лікар Гіпократ, що жив  у v ст до н. е. На його думку індивідуальні особливості людей пов’язані із співвідношенням чотирьох рідин в організмі-крові, флегми, світлої і чорної жовчі.

Якщо ця суміш пропорційна, то людина психічно здорова, якщо

чогось надто багато або надто мало, виникає схильність до первинних захворювань і диспропорція в характері.

Співвідношення сили, рухливості, врівноваженості і створює тип нервової системи.

I  (сангвінік) – сильний, рухливий, врівноважений, швидкий,

легко пристосовується, вміє переборювати труднощі, вміло виходить

з конфліктів. Така дитина сприймається як „жива", рухлива, привітна, відкрита. Визначити цей тип легко по мові: швидкій, виразній, з чіткою мімікою і жестикуляцією, емоційній.

II  (флегматик) – сильний, врівноважений, інертний (спокійний)

реагує спокійно і повільно, не схильний до перемін в житті, любить стійке коло спілкування. Вивести його з себе важко. Діти цього типу

виділяються серед ровесників своїм спокоєм, повільністю, розсудливістю. Вони дуже терплячі, навіть при фізичному болі. Діти-

флегматики без різко виражених емоцій, жестикуляції, міміки.

III  (холерик) – сильний, неврівноважений, з переважаючим „збудженням". Вражає всіх великою життєвою енергією, але йому не

вистачає вміння володіти собою. Легко збуджується, нестримний і нетерплячий. Діти-холерики важко пристосовуються до чіткого режиму і суворих вимог, їм важко даються вольові зусилля. Мова швидка, емоційна, нерівна. Неврівноважені холерики не люблять тихих занять, спокійних ігор. Вони задиристі і конфліктні лідери.

ІV (меланхолік) – слабкий, неврівноважений, збуджений. Слабкість нервової системи приводить до загальної пасивності, нерішучості, заторможеності, обережності. Меланхоліки стараються уникати контактів, гостро переживають необхідність звикати до нової обстановки, досить безпомилково сприймають людей, добре орієнтуються в новій обстановці, їм характерна висока чутливість, швидке виснаження. Ці діти справляють враження "тепличних рослин”.

У звичних обставинах вони легко справляються із завданнями, уважні, чутливі. Мова у них тиха, інтонація невиразна.

Кожен тип темпераменту має свої позитивні і негативні якості.

Позитивні                                 Негативні

Холерик:      активність;                               нестриманість;

      енергійність;                            імпульсивність;

      цікавість;                                 агресивність.

      ініціативність.

Сангвінік:   життєрадісність;                     легковажність;

  комукативність;                     непостійність інтересів.

  гнучкість.

 Флегматик: розсудливість;                        інертність;

врівноваженість;                    вялість;

старанність.                            байдужість.

 

Меланхолік: глибина, складність             скритість,

і багатогранність                 нерішучість,

емоційного світу.                сором’язливість.

Формуючи у себе характер, людина вчиться управляти темпераментом. Але до того, як дитина буде здатна самостійно коректувати свої типологічні особливості, активно впливати на розвиток одних і послаблення інших повинна сім’я.

Дорослі сприяють розвиткові тих якостей, які їм здаються благоприємними, протистоять розвитку негативних рис.

Можна сказати, що властивості темпераменту самі визначають спосіб поведінки батьків з дитиною.

Важливо, щоб батьки вміли співвідносити власні індивідуально-типологічні характеристики і не завжди схожі на них риси їх дітей. Яка б кількість конфліктів в сім’ї просто не виникли б, якщо б ми чітко уявляли, в чому специфіка сильної і слабкої нервової системи, рухомої та інертної.

         1."Поки чашки помиє – моє терпіння сто разів лопне”. Мати – рухлива, енергійна; все горить в руках. Донька – успадкувала батькові індивідуально-типологічні особливості: росте спокійною, повільною, врівноваженою.

Мамі здається, що позитивні якості чоловіка, які вона сприймає як надійність, стабільність – не можуть бути позитивними для доньки. Вона не розуміє, що за повільністю доньки криється виносливість, невтомність, старанність.

2. П’ятнадцятилітній підліток з досить неврівноваженою нервовою системою, нетерплячий, збудливий, постійно конфліктує із своїм батьком, людиною більш флегматичного складу. З батькової точки зору син постійно спішить кудись, метушиться, не має ніякого такту і терпіння, непостійний у своїх захопленнях; синові – що батька не розрухати, кожне запитання треба задати три рази, поки він відповість.

Властивості нервової системи, особливо в дитинстві, знаходяться в залежності від впливу середовища, оточення дитини, атмосфери сім’ї. Коли по натурі живі, рухливі діти живуть монотонно, без позитивних емоцій, вони можуть вирости не жвавими сангвініками, а невпевненими у собі нерішучими людьми.

Справедливе відношення, м’який, доброзичливий сімейний мікроклімат, підтримка дорослих допомагають дітям з високою тривожністю, розсіяністю, втомлюваністю стати впевненими, спокійними, врівноваженими.

Знати можливості типу нервової системи дитини, рахуватись з ними, створювати умови для сприятливого розвитку позитивних рис і компенсації негативних – задача сім’ї.

Роль батьків у вихованні дітей незамінна. Вони головні проектанти, конструктори і будівельники дитячої особистості. Тому дуже важливо знати наскільки успішно ми вміємо справлятись з таким складним і відповідальним завданням, як формування особистості людини.

Уважно прочитайте запропоновані вам питання. Постарайтеся відповісти на них щиро. Тест доповнить вашу уяву про себе, як про батьків, допоможе вам зробити деякі висновки відносно проблем виховання.

А – 3                     Б – 2                    В – 1

30-39 – значить, що дитина – найбільша цінність у вашому житті. Ви прагнете не тільки зрозуміти, але й пізнати її, відноситесь до неї з повагою, дотримуєтесь прогресивних принципів виховання і постійної лінії поведінки.

16-30 – турбота про дітей для вас першочергова важність. Ви наділені здібностями вихователя, але на практиці не завжди використовуєте їх послідовно і ціленаправлено. Часом ви надто строгі, в інших випадках – надзвичайно м’які, крім того ви здатні на компроміси, які послаблюють виховний ефект. Вам необхідно серйозно задуматись над своїм підходом до виховання дитини.

Менше 16 – говорить про те, що у вас серйозні проблеми з вихованням дітей. Вам не вистачає або знань, або бажання і прагнення зробити дитину особистістю. А, можливо, і того, і іншого.

 

 

 

Категорія: Для Вас, батьки | Додав: psyholog (20.12.2010)
Переглядів: 8986 | Коментарі: 7 | Рейтинг: 3.5/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz