Вітаю Вас Гість | RSS
Субота
03.12.2016, 12:37
Практичний психолог
Ковельського професійного ліцею
Головна Каталог статей Реєстрація Вхід
Меню сайту

Каталог статей
Статті по психології [17]
Вчителю на замітку [22]
Для Вас, батьки [26]
На допомогу класному керівнику [16]
Школа лідерів [9]
"Все в твоїх руках" (сторінка для учнів) [18]
Притчі, афоризми [17]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 321

Форма входу

Головна » Статті » Вчителю на замітку

Загроза суїциду в дитячому середовищі.(Продовження)

ВАРІАНТИ ПОРАД І ПРОПОЗИЦІЙ ДЛЯ ТИХ, ХТО ПОТЕРПАЄ ВІД

СУЇЦИДАЛЬНИХ ДУМОК

  • Втративши життя, нічого не вирішиш. Спробуй абстрагуватись від негараздів і подумки перенестись у майбутнє. Може, вдасться побачити для себе причину жити далі або зявиться бажання якось пережити важкий етап, перетерпіти його заради щасливого майбутнього
  • У разі сильних емоційних переживань давай волю сльозам, як наодинці, так і у присутності інших людей. У цьому немає нічого страшного. З одного боку – спрацює механізм внутрішньої душевної розради, а з другого – цим можна подати сигнал про твоє важке становище, викликати співчуття і бажання зарадити твоєму горю.
  • Якщо ти втратив спокій через почуття глибокої провини, буде краще спробувати якнайшвидше виправити становище, аніж дати проблемі розростися. Ти вчиниш  правильно, якщо розкажеш про все батькам або іншим людям, небайдужим до твоєї долі. Цілком можливо, що спочатку вони будуть прикро вражені, засмутяться, будуть тебе лаяти. Але потім, скоріше за все, почнуть думати тільки про те, як тобі допомогти, як врятувати тебе від подальшої біди.
  • У будь-якому разі, якщо ти занепокоєний і збентежений, краще не страждати на самоті. Поділись своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Щира розмова може знизити емоційне напруження і допоможе подивитись на проблему з іншої точки зору. Зазвичай можна більш-менш заспокоїтись, коли хтось виявляє співчуття до нашого горя і болю. Буде корисно заздалегідь домовитися про екстрений зв'язок на випадок повернення думок про самогубство.
  • Поширеною помилкою є очікування, що інші самі здогадаються про твої страждання, почнуть тебе розпитувати і пропонувати допомогу. Але жодна людини не може бачити, що на серці в іншої, зокрема і в тебе, тому сам шукай потрібного контакту, відкрий своє серце тому, кому ти довіряєш і кому до снаги тобі допомогти. Тримати все у собі – те ж саме, що самому тягнути важкий тягар.
  • У виникненні або посиленні пригніченого стану нерідко винна занижена самооцінка. Якщо ти постійно чуєш принизливі вислови про себе й образи, можна почати сприймати себе нікчемною людиною, яка не варта поваги інших. Але поміркуй, хіба хтось має право тебе оцінювати? Хоч би що думали про тебе інші, ти є унікальною особистістю. І якщо комусь щось у тобі не подобається, то це їхні проблеми а не твої. Шукай спілкування з тими, хто ставиться до тебе по-доброму і з розумінням.
  • Почуття відчаю саме собою не пройде. Якщо відчуваєш напад глибокого смутку і нудьги, спробуй переключитись на щось інше, зайнятись якоюсь справою. Не можна сидіти, склавши руки. Якщо ти займаєшся тим, що у тебе добре виходить, то до тебе знову повернеться почуття самоповаги, яке зазвичай зникає, коли загострюється депресія.
  • Корисно також займатися тим, що тішить тебе. Походи по магазинах і зроби самому собі  або комусь із близьких та друзів приємний подарунок, пограй, приготуй свою улюблену страву, перечитай улюблену книжку, порозгадуй кросворди, помалюй, щось відремонтуй удома, покатайся на велосипеді тощо.
  •  Настрій помітно покращиться, якщо їздити кудись ненадовго з якоюсь практичною метою.
  •  Найкращими ліками від пригніченості є допомога іншим – тим, хто переживає важкий період у своєму житті. Співчуття чужій біді й намагання допомогти ділом здатне перекрити власний душевний біль, спонукає абстрагуватись від власних проблем і налаштуватись на конструктивні рішення.
  • Чимало фахівців сходиться на тому, що у критичному стані допомагає релігія. Навіть якщо серед твого близького оточення ти не знайдеш людину, гідну твоєї довіри, ти завжди можеш звернутися у щирій молитвеній розмові до люблячого Небесного Батька, який ніколи не зрадить і повсякчас напоготові вислухати тебе, виявити до тебе доброту і повагу. Дізнайся якомога більше про Всевишнього Бога, пізнай його чуйність, милосердя і батьківську любов, його бажання утішити тебе, підтримати у важку хвилину.
  •  У жодному разі не вдавайся до спроби приховати або подолати свою депресію за допомогою наркотиків та алкоголю. Це пастка, в яку попадають ті, хто шукає легких шляхів розв’язання проблем. Адже після тимчасової розради і відновлення життєвого тонусу насувається хвиля пригніченості і роздратованості.
  • Якщо твій душевний стан дуже розбалансований і ти відчуваєш, що не в змозі адекватно оцінювати ситуацію, спробуй звернутися до фахівця: психолога, психотерапевта, навіть психіатра. Сьогодні існують служби анонімної допомоги людям у кризових моментах життя. Про них можна дізнатися за телефоном міськдовідки, написавши листа до газети або звернувшись до районного (міського, обласного) відділу у справах сімї і молоді.

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ

       Коли людина залишається наодинці зі своєю проблемою, то проблема здається надміру великою і нерозв’язною. Зважаючи на загрозу кризового психоемоційного стану для будь-якої дитини у сучасному егоцентричному і агресивному світі, слід заздалегідь налаштувати підлітків на доцільність пошуків допомоги у разі виникнення важких особистих проблем.

     Головним превентивним заходом щодо вчинення самогубства постає запобіжне запевнення дитини в тому, що її життя дуже цінне для інших, і завжди, за будь-яких обставин близьке оточення зрозуміє її.

     Для формування у дітей досвіду успішного виходу із складних ситуацій  необхідно у повсякденному спілкуванні на ділі демонструвати, що закритих для обговорення тем немає. Не обривайте, не соромте дитину, якщо вона намагається поділитися своїми негативними почуттями, не висловлюйте переляку, якщо дитина погрожує вкоротити собі віку. Навпаки, виявляйте повну готовність до спілкування на складні теми, запевніть дитину в тому, що ніхто не застрахований від стресів чи депресії, що її почуття та думки варті поваги.

     Нерідко підліткам важко адекватно виявляти свої почуття. Тому вони надягають маску байдужості та неприступності. Однак насправді діти мають потребу та прагнення обговорювати як важливі, так і дріб’язкові справи зі своїми батьками. Питання лише в тому, чи готові найрідніші люди їх вислухати.

    Не варто поспішати робити висновок, що діти звернуться за порадою швидше до ровесників, аніж до батьків. Так, під час одного соціологічного дослідження майже половина підлітків обрали бажаними партнерами для спілкування у першу чергу саме своїх батьків.

    Не тільки батькам, але й братам і сестрам, а також друзям варто особливо зважати на те, чи не виявляє підліток ознак емоційної нестабільності, розбалансування почуттів. І якщо ознаки є, слід негайно дати йому виговоритись. Ставлячи доброзичливі запитання, можна дізнатись, що коїться у близької людини в душі, та запевнити її у щирому, дружньому ставленні до неї. Однак у такі тяжкі для родини часи важливо пам’ятати, що друзям та родичам не слід брати на себе роль батьків. Адже нерідко у бажанні дитини накласти на себе руки виявляється розпачливе прохання саме батьківської уваги.

     Профілактика краща за лікування, тому батькам не завадило б замислитись про те, як їхній спосіб життя та цінності відбиваються на поглядах та поведінці дітей. Коли дитина знаходить вдома любов і турботу, це дає їй душевний спокій, що найкраще вбереже її від згубних дій. Не слід забувати, що провідною проблемою дитини у підлітковому періоді є потреба у тому, щоб її вислухали. А якщо її не вислухають батько й мати, то виговоритись вона може і перед сумнівними особами. І ніхто у цьому випадку не гарантує, що ті не скерують підлітка на деструктивний шлях.

      Що ж на практиці це означає  для сучасних батьків? Коли діти потребують вашої уваги, звільняйте для них час – доки вони ще діти, і ви є для них авторитетом. Багатьом сім’ям це нелегко, адже вони ледве зводять кінці з кінцями і вимушені більшість часу працювати. Однак ті, хто бажає і виявляє готовність іти на жертви задля того, щоб більше часу проводити з дітьми, пожинає добрі плоди, коли їхній син чи донька впевнено йдуть по життю.

     Але, як зазначалося вище, інколи навіть попри зусилля батьків у дітей зявляються серйозні проблеми. Буває, що дитина, яка пережила якесь тяжке потрясіння, відкидає будь-яку спробу допомоги. У цьому разі все одно не варто здаватися. Можливо, доведеться віддавати підлітку дуже багато сил і часу, адже за тяжких обставин було б зовсім нерозсудливо та жорстоко применшувати гідність дитини або нехтувати нею.

     Неодмінною умовою запобігання суїцидальним намірам у дітей та молоді є попередження у них психоемоційних розладів здоров’я.  Для цього рекомендуємо:

·               забезпечити їм здорове харчування (багато свіжих овочів та фруктів);

·               пити багато води (не менше 2л на день);

·               нормальне фізичне навантаження;

·               повноцінний відпочинок, достатній сон;

·               дозований час перегляду телевізора та занять із комп’ютером;

·               контроль за змістом телепрограм, відеокасет, комп’ютерних дисків, відеоігор, книг та журналів тощо;

·               заборону на лихослів’я у домашньому колі;

·               формувати відразу до алкоголю, паління, наркотиків, нецензурної лайки;

·               допомагати у виборі якісного кола спілкування, гідних друзів;

·               розвивати постійні дружні стосунки в сімї, непідробний інтерес до справ та внутрішнього світу дитини, готовність у будь-який момент прийти на допомогу;

·               підвищувати авторитет батьків у сімї, встановлювати розумні правила та вимоги, запровадити чіткий перелік обмежень та заборон;

·               ставити перед дитиною досяжні цілі, допомагати у виборі оптимального життєвого шляху;

·               спільно долати труднощі та перешкоди, культивувати творчий підхід до розв’язання проблемних ситуацій;

·               вірити в дитину, в її найкращі риси та сторони особистості;

·               виявляти до дитини ніжні почуття, турботу й увагу;

·               виробляти позитивне мислення, виховувати любов до життя.

ЯКЩО ТРАПИЛОСЯ НЕЗВОРОТНЕ

        Самогубство будь-якої людини завжди вкрай збентежує її оточення. Тим більше – коли обривається життя молодої людини, підлітка.

     Багато хто звинувачує себе у тому, що сталося. Вони кажуть: «Якби ж я провів з ним трохи більше часу того дня», «Якби ж я припнув тоді язика», «Якби ж я зробив для нього трохи більше». Але чи слушно вважати когось винним за самогубство ближнього?

     Не забувайте, розпізнати ознаки деструктивних настроїв легко після того, як щось сталося, але й до цього. Інколи неможливо зрозуміти, що саме думає чи відчуває людина. Чимало тих, хто збирається вчинити самогубство, просто не можуть розповісти про свої найглибші почуття навіть близьким людям.

      Навіть коли ви помітили щось підозріле, це не означає, що вам вдасться відвернути самогубство. Не мучте себе. Ліпше зосередьтеся на добробуті живих, і на своєму теж, та спрямуйте свої сильні переживання у конструктивне річище на допомогу тим, чий необачний крок ще можна відвернути.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Категорія: Вчителю на замітку | Додав: psyholog (20.12.2010)
Переглядів: 677 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz