Вітаю Вас Гість | RSS
Субота
03.12.2016, 12:31
Практичний психолог
Ковельського професійного ліцею
Головна Каталог статей Реєстрація Вхід
Меню сайту

Каталог статей
Статті по психології [17]
Вчителю на замітку [22]
Для Вас, батьки [26]
На допомогу класному керівнику [16]
Школа лідерів [9]
"Все в твоїх руках" (сторінка для учнів) [18]
Притчі, афоризми [17]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 321

Форма входу

Головна » Статті » Вчителю на замітку

Неповна сімя - неповне щастя

«НЕПОВНА СІМ’Я – НЕПОВНЕ ЩАСТЯ»

Мета: готувати учнів до майбутнього сімейного життя.

Попереднє завдання: пошукати на сторінках газет, журналів матеріали про скалічені долі людей через зраду, розлучення, необдумані вчинки тощо.

Слово учителя:
(Під фон музики)

Усі ви, мабуть, не раз чули або й самі співали пісню на слова Б.Лепкого, що стала народною
"Час рікою пливе...". І відносить та ріка на своїх хвилях роки безтурботного дитинства, невпинно наближає завтрашній день. Кожен очікує його з тривогою і надією. Кожен має свої плани, сподівання, мрії. І, звичайно, кожен сподівається на щастя. Над змістом цього слова мудрують упродовж усієї історії людства. Думаєте, мрієте про своє щастя і ви, пов'язуючи його з багатьма факторами: найперше — із здоров'ям, далі — зі становищем у суспільстві, яке забезпечить вам самореалізацію і матеріальний добробут, відчуття своєї вагомості й повагу серед людей. Але, окрім цього, кожен юнак і кожна дівчина мріє про щасливе кохання. І в цьому немає нічого дивного, це природно. Бо ким би не була людина, яких би вершин не сягнула в науці, мистецтві чи якійсь із сфер виробництва, якою б шаною не користувалася у колективі, в громаді чи навіть у цілій державі, скільки б не мала грошей на рахунках у банку, — їй потрібна тиха, спокійна пристань, де можна відпочити тілом і душею, скинути з себе тягар проблем і гризот, отримати новий  заряд життєвої енергії, теплоти, добра. Такою пристанню є рідний дім. І не важливо який він: супермодний котедж чи старенька хата. Не розмір будинку, не меблі й не речі творять тепло рідного дому, а серця дорогих тобі людей. Щаслива та людина, яка має хорошу сім'ю, в чиїм домі панують злагода, любов, взаєморозуміння, правдивість, щиросердечність. Про таку оселю в народі кажуть: "Як святі ангели в хату прилетіли".

1-й учень: Був чудовий тихий вечір. Біля відкритого вікна сидів чоловік, поринувши в глибокі роздуми. Його мучило питання: що таке життя?
На тротуарі з'явилась група студентів, які жваво обговорювали різні теми. Проходячи повз вікна, один з них сказав, що життя — це постійне навчання.
- Правильно, — сказав про себе чоловік. Та все ж ця відповідь не задовольнила його розум.

2-й учень: В пошуках відповіді він підняв свої очі до неба і погляд його зупинився на павукові, який сидів на своєму «троні» над вікном, який нібито йому сказав:
- Життя — це вічна плутанина. Але цією плутаниною я швидко рухаюся з місця на місце, досягаючи навіть царських палат.

1-й учень: Після довгих і безрезультатних роздумів наш вчений вийшов на свіже повітря. Він проходив густим гаєм і почув прекрасний спів солов'я, який нібито говорив:
- Життя — це постійний спів.

2-й учень:
Ідучи далі, чоловік побачив на лузі вола, який жадібно їв траву і нарікав на свою долю:
- Життя — це взаємне поїдання. Сьогодні я їм траву, а завтра з'їдять мене!

1-й учень:
Згодом чоловік побачив курку, яка вела своїх курчат. Коли курчата наблизились до води, кинулись у воду і попливли, залишивши курку в повному нерозумінні. Вона, звичайно, не розуміла, що господиня підклала їй качині яйця.
- Життя — це неможливість! — бідкалася курка. Направляючи свої кроки додому, вчений-шукач почув розпачливий плач дитини. Від болю стиснулося його серце, а якийсь тихий голос шепотів йому:
- Життя — це ж сльози і переживання.

2-й учень:
Потім він повернувся додому і, поклавши свою стомлену голову на подушку, сам собі сказав:
- Життя — це вічний пошук.
Питання про життя є найбільш турбуючим нашого часу. Людські відповіді різноманітні, так як прояв життя і умови життя в людей різноманітні. А життя — це є любов, шлюб і сім'я.

Вчитель: Зайвим буде запитувати, чи хочете ви створити таке родинне гніздо, яке б не обминули "святі ангели", в якому б запанувало добро і щастя. Звичайно, хочете. Чи будете мати його? Це залежить від вас. Адже свою щасливу долю треба творити. Щаслива доля, як уже говорилось, у щасливій сім'ї.
Найперше, ясна річ, зустріти, знайти свою "другу половинку", тобто людину, яку ви щиро покохаєте і яка так само щиро покохає вас, адже кохання – одне з найкращих і найглибших людських почуттів, невичерпне та вічне, як саме життя. Його сила облагороджує, робить людину добрішою і кращою, спрямовує на величні діла і героїчні вчинки, а іноді змушує тяжко страждати.
Зустріч, знайомство, щирі почуття, марш Мендельсон… І розпочинається все гарно і романтично…

Відеосюжет

3-й учень:
Він і Вона...Саме вони, зустрівшись колись давно, дали початок тому, що має таку прекрасну назву – сім’я. Поєднавшись - вони створили свою пристань любові - ошатний, красивий будинок, який щоліта потопав у різнобарв’ї квітів, вирощених дбайливими руками господині. Та доглянутий сад, де потрудилися невтомні руки господаря.

4-й учень: Хто ж вони-ці невтомні трударі? Він - розумний, вихований, чесний, уважний, приємний співрозмовник. Вона - вродлива, чудова господиня.
Вони чимось схожі одне на одного, можливо, усмішки в них подібні чи погляди очей, може, їх поєднує спокій і врівноваженість.

3-й учень:
Та неповним був би їхній сімейний корабель, якби не дітки - хлопчик та дівчинка-їхні два маленькі сонечка з веснянками на носі. Поріг їхнього дому ніколи не переступають біди та тривоги, тут завжди панують мир і спокій, повага, взаєморозуміння, довіра і любов.

4-й учень: А як любить малеча своїх дідусів і бабусь! І зовсім не важко здогадатися, хто прищепив їм цю любов і повагу.
З великим нетерпінням чекає ця весела і дружня родина веселих, сімейних різдвяних і великодніх свят, адже так чудово всім разом на день народження скликати всіх друзів, робити подарунки і смакувати тортом, прикрашати взимку ялинку та пекти на Великдень паски.

Працівник РАЦСу:
Цю розповідь можна продовжувати, але зупинімося на цьому моменті.
Дійсно все розпочинається гарно і романтично.  Щасливі молодята під незмінний марш Мендельсона приходять до РАЦСу, реєструють шлюб, рідні, друзі, знайомі бажають їм щастя – все прекрасно!
Але, на жаль, статистика свідчить про те, що не все так прекрасно і романтично в сімейному житті, як в сюжеті, який ми тільки продивилися.
Здається, всі виходили заміж або одружувалися по любові. І ось для родичів і друзів сюрприз - розлучення. Все звалилося і надії, і мрії. Що відбулося, чому колись улюблені люди розлучаються? Чому так швидко пройшла любов? Кожна людина, слухаючи марш Мендельсона, упевнена, що ця музика буде звучати для неї  тільки один раз і назавжди. Але досить часто це далеко не так.

Говорять діти:
Статистика про весілля та розлучення по Україні
Серед областей Західного регіону найбільше шлюбів і розлучень у 2008 році зареєстрували на Львівщині, тут минулого року зареєстрували 19 490 шлюбів і 6 977 розлучень; у Івано-Франківській області – 11 006 шлюбів і 4 279 розлучень; у Тернопільській області – 8 726 шлюбів і 3 467 розлучень; у Волинській області – 8 135 шлюбів і 2 822 розлучення; у Рівненській області – 9 319 шлюбів і 3 286 розлучень; у Закарпатській області – 9 619 шлюбів і 2 873 розлучення; у Чернівецькій області – 7 403 шлюби і 3 262 розлучення.

Запитують діти: А яка статистика по нашому місту?
Для цього ми запросили представника РАЦСу Комаринську Ольгу Олександрівну:
По місту Кузнецовську у 2008 році зареєстровано 282 шлюби, що на 112 шлюбів менше, ніж у 2007 році. По статистиці, яку веде відділ РАЦС у високосний рік люди менше стали вступати у шлюб. Якщо взяти по віковій категорії, то до шлюбу вступили до 17 років – 3 громадянки, до 20 років – 45 громадян, до 30 років – 388 громадян, до 40 років – 65 громадян, до 50 років – 31 громадяни, до 60 років – 14 громадян, старші 60 років – 7 громадян. Найбільше шлюбів зареєстровано серед громадян у віковій категорії до 30 років.
Якщо у 2008 році зареєстровано 282 шлюби, то розлучень – 145. Вікова категорія осіб, які розірвали шлюб: до 20 років – 3 громадяни, до 30 років - 54 громадянина, до 40 років – 51 громадянин, до 50 років – 27 громадян, до 60 років – 8 громадян та старші 60 років – 2 громадянина. Найбільше розлучень зареєстровано серед громадян у віковій категорії до 30 років.
Статистика свідчить, що найбільше зареєстровано шлюбів серед громадян у віковій категорії до 30 років, і в той же час – розірвано шлюбів серед громадян у віковій категорії до 30 років.

5-й учень: Чому ж так трапляється?

6-й учень:
Приводом для розлучення можуть стати найбезглуздіші ситуації. Так в Канаді дружині досить пред'явити суду довідку про те, що по гучності хропіння її чоловік може конкурувати з ревом двигуна гоночного автомобіля, і вона тут же одержує бажане розлучення.

5-й учень:
А в Стародавньому Римі чоловік міг прогнати свою дружину, якщо вона зрадила йому, зробила копії з ключів чоловіка або випила вино, що ще не добродило. До речі, щоб перевірити, чи не зловживала дружина алкоголем, римляни винайшли красивий звичай, який так їм сподобався, що дійшов до наших днів – цілувати жінку в губи.

6-й учень: Згідно із законом Ману індієць міг зрадити  дружину, що не народжує дітей на 8 році шлюбу, що народжує мертвих дітей - на 10 році, народжує тільки дівчаток - на 11 році. А ось сварливу дружину можна було зрадити негайно. У Китаї сварливість і пліткування також є юридично обґрунтованим приводом для розлучення.

5-й учень: У Італії - примушення до миття посуду і домашній роботі може також служити приводом для розлучення.
6-й учень: У Єгипті професор, виявивши в першу шлюбну ніч в ліжку лису дружину, тут же звернувся до поліції, звинуватив її в обмані і зажадав розлучення.

5-й учень:
У корейців причин налічувалося сім, причому найжахливіший привід - нешанобливість до батьків чоловіка, вистачало звинувачення тільки в цьому. Решта звинувачень (не зійшлися характерами і т.д.) окремо приводом для розлучення не служили.

6-й учень: Акт вандалізму в Англії - достатня причина для розлучення. Футбольний фанат Ніл Дьюхарт подав на розлучення. Причиною послужив «акт вандалізму» з боку дружини, що попрала його улюблену футболку з колекцією автографів.

5-й учень: У Америці недавно визнали захоплення кубиком Рубіка приводом для розлучення і розподілу майна. Цей нескладний прилад був винайдений для посильного розвитку інтелекту недоумкуватих дітей. Після розлучення кубик залишається у постраждалої сторони.

6-й учень:
Проблема ця стосується багатьох сімейних пар, і називається вона одним словом "розлучення". Сьогодні це явище не новина. У Україні,за статистикою наприклад, розпадається кожен третій шлюб; у столиці - кожен другий. Тридцять відсотків молодят  не задоволені своїм шлюбом; сорок - подумують про розлучення в перший рік після весілля. П'ятнадцять з них розлучаються на другому. Куди більше дивують приводи для розлучення.

Вчитель: Може, варто добре продумати цей крок, зважити все «за і проти»? Адже часом, люди  розбігаються в різні кінці із-за простих дурощів. Куди поділася романтика? Чому сірі будні витіснили її з життя?
«Не зійшлись характерами...»
Таке пояснення причини розірвання шлюбу стало настільки поширеним, звичним, що ми не завжди замислюємося над ним. А замислитися варто, хоча б тому, що серед мотивів розлучень цей посідає одне з провідних місць. До того ж і після розлучення нерідко він стає
перешкодою або причиною побоювань наступних спроб влаштувати сімейне життя.
Однією з головних причин розлучення залишається зрада одного з подружжя. Коли живеш з людиною, ділиш з нею радощі і сімейні проблеми, то потрібно бути упевненим в цій людині. Упевненим, що вона  не зрадить, не змінить. Зрада - це несподіваний удар ножем в серці. Вона вибиває ґрунт з-під ніг, і не кожен в змозі після такого удару облямуватися.
Причиною розлучення може стати психологічна несумісність і звичайні сірі будні. Після весілля один день у багатьох сімейних пар починає ставати  схожий на іншій.
Сьогодні існує немало подружніх пар, що вдаються до розлучення при першому ж зіткненні із звичайними життєвими труднощами.
От тому така невесела статистика розлучень молодих подружніх пар, які створювалися, здається ж, на основі кохання.
Добре ще, коли в сім'ї, яка розлучається, немає дітей, тобто пари розлучаються  по спільній згоді відповідно до статті 106 Сімейного Кодексу, а таких у 2008 році у м. Кузнецовську – 23. А у решти 145  залишаються діти -  жертви безпорадних батьків — сироти чи напівсироти при живих батьках. Хто виростав у такій неповній сім'ї, той знає, що це значить, як гірко дитині, позбавленій материнського чи батьківського тепла, поради, підтримки, опіки. Звідси й дитяча озлобленість на несправедливий до неї світ, яка нерідко веде до хуліганства, цинізму, жорстокості.
Дитина нещаслива, бо приречена жити в так званій "неповній сім'ї". А неповна сім'я — неповне й щастя. Хоч і є в ній, певно, й світлі дні, і свої невеличкі радощі, якщо матеріальний достаток є, — та відсутності батьківського або материнського тепла ніщо не компенсує.
То що ж чекає дитину, батьки якої розлучаються ще гірше, коли розпадаються сім’ї і батьків позбавляють батьківських прав?
До слова запрошуємо (представник опікунської ради) _Шпак Валентину Миколаївну спеціаліста І категорії служби у справах дітей:
В місті Кузнецовськ проживає 11219 дітей.
У 2008 році народилося 655 дітей, з них:
- хлопчиків – 322;
- дівчаток – 333.
На службу у справах дітей покладається здійснення соціального захисту дітей і профілактика серед них правопорушень.
На обліку служби у справах дітей виконавчого комітету Кузнецовської міської ради перебуває 82 дитини:
- 62 дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, із них:
-54 дітей під опікою та піклуванням;
-8 дітей в державних закладах неповному державному забезпеченні;
20 дітей, які опинились в складних життєвих обставинах.
Діти - які опинились в складних життєвих обставинах, це діти, які виховуються в сім'ях, батьки яких ухиляються від виконання батьківських обов'язків у зв'язку з алкогольною залежністю одного з членів сім'ї, його перебування в місцях позбавлення волі, насильством в сім'ї, безпритульністю, сирітством, зневажливим ставленням і негативними стосунками в сім'ї, в сім'ях, у яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.
За 2008 рік до служби у справах дітей з метою усиновлення звернулося 5 громадян України.
Протягом 2008 року усиновлено 5 дітей - сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.
Як уже згодувалось у 2008 році кількість зареєстрованих шлюбів становила 282 (у 2007р. – 394 ), розлучень – 145  (у 2007р. – 175).
Зростає кількість дітей, що народились поза шлюбом, а також кількість одиноких матерів, у 2008 році - 39, зниження шлюбного віку у 2008 році складає -4 (у 2007 -2).
Неповні сім'ї становить 13 %. Кожна 2-3 дитина з цих сімей не дістає належного виховання.
Позбавлення батьківських прав - виключний захід, який допускається тільки при наявності злісних порушень батьками своїх обов'язків і застосовується тільки до батьків.
Такими підставами є:
- ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей. Коли батьки байдуже ставляться до дітей, не проявляють турботи про моральний, фізичний розвиток, про їх навчання;
- відмова – без поважних причин взяти дитину з пологового Будинку;
- зловживання своїми батьківськими правами, жорстокого поводження з дітьми. (Використання прав на школу інтересам дитини, наприклад, перешкоди для навчання дитини, прищеплення дитині дурних навичок, ( жебрацтва, бродяжництва), втягнення в пияцтво;
- шкідливий вплив на дітей своєю аморальною поведінкою (пияцтво, лихослів'я, проституція);
- хронічний алкоголізм, і наркоманія батьків.
Свій виступ я хочу завершити такими поетичними рядками:
А жінка в світ приходить для любові
Любити ляльку доки ще мала
Любити маму поки підросла
А тільки-но, як ступить за поріг
Любити небо і м'який моріг.
Дім батьківський і квіти чорноброві
Бо жінка в світ приходить для любові.
Росте вона, ростуть її роки
Ростуть її і радості й надії
І от приходять роки молодії
По світу вже вона не йде - несеться!
Уважно прислухається до серця
Щоб в шумі літ і в шелесті дібров
Почути, що прийшла її любов
Ота любов, що перша і остання
Такої ще ні в кого не було!
І ти щаслива в серці в тебе рай
І відшумів весільний водограй.
І попливли літа, літа, літа...
Усіх годуєш, хоч сама голодна
І часом нерви стримати негодна
Та будеш захищати, як в бою
Оту сімейну каторгу свою.
І попливли літа, літа, літа…
А що ? Якби усе почати знов?
Оце той борщ щоденний - це любов,
Сорочка чисто випрана - любов
І очі діточок ясні - любов.
Все так було б, якби почати знов!
Жіноча доля в світі - це ЛЮБОВ!


1-й учень:
Постає питання: То як же створити міцну сім'ю, таку, що не розпадеться? Що є її найголовнішим "цементуючим матеріалом?" Звичайно, те, без чого сім'я не була б створена. Взаємна любов. Глибока, благородна і жертовна. Вже потім (щоб зберегти її) — і розум, і почуття обов'язку, і совість, і честь, і страх перед гріхом...

2-й учень:
Та як визначити, чи твоє почуття є справжнім коханням чи захопленням, яке минеться? І як не помилитися в людині, яка тебе нібито кохає? Адже так багато молодих людей гірко розплачуються за свою помилку. Одні живуть зі своїм болем у серці, не показуючи його людям, інші — діляться пережитим на сторінках газет, може, щоб застерегти інших.

1-й учень: Послухаємо деякі з цих історій. Можливо, вони змусять нас замислитись, вкажуть на правильний шлях. А може, хтось, опинившись у подібній ситуації, згадає долю авторів цих публікацій і вбережеться від необдуманого вчинку.

(Виступи учнів, які заздалегідь підбирали матеріал)

Подаємо в скороченому варіанті деякі газетні історії.
І.   "Я піддалася почуттям".
— Щиро вітаю вас, дорогі читачі! Я студентка, котра хоче поділитись певним досвідом з вами, особливо з молодими людьми...
Почалося все по-казковому. Я зустріла чоловіка, здавалося, розумного, принципового, з власним поглядом на життя і своєю думкою. Він умів чемно поводитись, запрошував на морозиво, йому вдавалось умовити на фантастичний вечір над берегом озера, лагідно притулити, порозмовляти... і все було б гаразд, коли б не його власне "его". Після кількох зустрічей він наполягав на інтимній близькості і мою відмову сприйняв мало не з обуренням, мовляв, як такому хлопцеві, за яким ганяються всі дівчата, я наважувалась ... не засвідчити, як він вважав, довіри... Я потроху почала уникати його; приступала до Святої Сповіді, щоб попросити Бога про допомогу, щоб він навчив мене як вчинити, щоб і не скривдити хлопця, і доказати, що він неправий.
Не діяли мої переконання!.. Він знав краще.
Після довгої розлуки... погляд мого хлопця переміг, його впертість і фізична сила подолали мене... Спочатку була велика хвиля теплоти, потім дивакувата лагідність і турбота за мене, а після кількох днів я пережила шок: він був закоханий, але в іншу дівчину... Я стала для нього ніким. Це мене найбільше боліло. Людині, яка запевняла мене у щирості своїх почуттів, я віддала те, що було мені найцінніше — свою чистоту. Після цього всього я відчувала себе машиною для заспокоєння чоловічих потреб, яку після використання можна поставити в кут або повністю викинути. Ніколи раніше я не  переживала такого приниження й розчарування...
В моєму серці панує жаль, що так сталося зі мною. Те, що я для мого колишнього хлопця — НІХТО, не є вже таким важливим. Більш болючим був для мене факт, що я в моїх власних очах дійсно є НІКИМ.
Закінчуючи, дівчина бажає всім дівчаткам зустріти справжніх партнерів, які будуть їх кохати і розуміти. А сама біль свого серця лікує молитвою й надією на Боже Милосердя.

А ось інший матеріал з газети, який написав Григорій Шегерь. Називається "Оленька, наймиліша на всій землі".

Після річної служби в армії і нехитрих пошуків своєї долі в недалеких світах Сергій завітав до рідної школи в день випускного балу.
Директор школи вручав випускникам атестати, і коли оця струнка кароока красуня в розкішному білому платтячку, щасливо усміхаючись, відходила від столу — він глянув на неї, і наче струм пройшов по його тілу...
"Усе, пропав назавжди", — подумав, мліючи в душі від світлої радості, що охопила його...
Час чарівних зустрічей з Оленькою був короткий — його терміново кликали до Києва, там заробітки були ліпшими, ніж у Тернополі. Правду кажучи, тепер він цілком серйозно почав думати про своє сімейне щастя, а для цього потрібно мати хоч якийсь власний капітал. На батьків було соромно розраховувати, бо вже не маленький.
Робота була важкою, іноді доводилось по дванадцять годин на добу працювати на будові. Та думки Сергія не покидали дому, його кароокої чарівниці, а вона весь час ніби була тут з ним. Маленька мобілка стала порятунком у розлуці.
...Вінок роботи вирішили відсвяткувати. Аркадій, Сергіїв колега, таємниче повідомив, що на вечір запрошені їх знайомі студентки.
— Передбачено і для тебе, Сергію, чарівну кияночку, — уточнював приятель Петро.
— Обійдеться, я щасливий, що в мене є Оленька.
— Оленька там, а кияночка тут.
...З першими сутінками прийшли гості. Тут і вітання, і тости.
— Сергію, — підсідаючи ближче, по-змовницьки мовила Валентина, — хочу випити з тобою на брудершафт.
— Я українець і по-німецьки не п'ю, — віджартовувався Сергій, знаючи, що за традицією після цього "брудершафту" лізуть цілуватися.
Захмелілі кияночки наче випадково, хизуючись собою, підкреслювали звабність своїх дівочих принад. Тривога в душі Сергія наростала, а коли Петро потягнувся рукою до вимикача світла, він різко підвівся з-за столу.
— Пробачте, я себе погано почуваю. І, вдаючи із себе добре захмелілого, вийшов на вулицю. Пришов на будівельний майданчик, курив одну цигарку за другою, а в душі боролися два почуття — провина перед Оленькою та гордість за свою силу волі. Сергій пам'ятав, як не раз просила його Оленька кинути курити. "Не кинеш — перестану любити", — жартуючи, заявила вона.
Сергій рішуче вийняв із кишені пачку цигарок, подумав хвилину.
— І це теж тобі подарунок, Оленько, — і він рішуче зім'яв тютюновий дурман. — Більше до рук не візьму.

Слово вчителя:
— Ви послухали дві житейські історії, з яких постають два хлопці. Що ви можете сказати про них? Які риси характеру, яка мораль вгадується за їхніми вчинками? Котрий, на вашу думку, може стати вірним супутником на все життя? Доведіть свою думку.

(Висловлювання учнів).


Слово вчителя: "Якби ж то можна заглянути людині в душу, прочитати, що там криється за красивими словами", — скажете ви. А заглянути і прочитати треба. На жаль, люди прозрівають після того, як зазнають лиха. Є таке прислів'я: "Хто попікся на гарячому, дме на холодне". Але скільки юнаків і дівчат, як той метелик на світло, летять до того шаленого вогню, щоб обпектися. Молоді люди часто стрімголов кидаються у шлюб, думаючи, якщо одружуються інші, то чому не можна їм?
Та перш ніж вибрати собі супутника на все життя, треба добре вивчити того (ту), що полонив(ла) ваше серце.
Коли в Сократа запитали, що зробити, щоб кохання з першого погляду не принесло біди, — він відповів: "Уважно подивитись другий раз, потім третій, четвертий... десятий..." Треба почекати, поки пройде перше захоплення, сліпота закоханості і відновиться гострота зору. Задовго до шлюбу молоді люди повинні серйозно обговорити проблеми сімейного життя, уявити свою сім'ю, як, де і на які кошти вона буде жити, вияснити ставлення обох до поділу на "чоловічу" і "жіночу" роботу, усвідомити складні обов'язки батьківства і материнства, зважити, чи під силу їм виконувати ці обов'язки, вивчити звички, смаки й уподобання партнера й проаналізувати своє ставлення до цих звичок, смаків, уподобань.
Якщо в хлопця чи дівчини до зустрічі з коханим уже були зв'язки з іншим(ою), не варто цього приховувати, бо, як кажуть, "брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся". Треба все щиро розповісти, разом це пережити, і, якщо це не стане причиною розлуки, значить, є справжнє почуття. Нехай вас люблять такими, як ви є, а не такими, якими хочете показатись. Бо, мовить народ, "шила в мішку не сховаєш", приховане рано чи пізно може стати явним і тоді вам можуть не простити обману. Любляче серце все прощає, але важко простити брехню. Втрачену довіру ой як нелегко повернути.
У сьогоднішній розмові ми не зможемо охопити всіх аспектів сімейного життя. Це дуже складна тема і говорити про неї можна дуже довго. Мета нинішньої бесіди — переконати вас у тому, що знайти надійного супутника на все життя — справа не з легких. Не все те золото, що блищить, не всі красиві слова йдуть від щирого серця. Учіться мудрості, будьте обачні, щоб не стати рабами своїх почуттів.
Осінніми вечорами, коли плачуть небеса і зорі падають на похилені трави. Далекими стежками, серед незвіданих всесвітів блукає кохання. Мов та пісня, неосяжна й незбагненна, блукає воно. І як його знайти, як його покликати серед цих невідомих шляхів? Бо так і полине від тебе, не торкнеться до твого серця, заблукавши десь там у далеких степах, не залишивши тобі навіть споминів, лише гіркі сподівання.
Змінюються часи і влада, змінюються життя і людський світогляд. Але незмінними залишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і нездоланне почуття любові.
І нехай кожен із вас у майбутньому збудує свій затишний куточок щастя і любові, у якому на на

Категорія: Вчителю на замітку | Додав: psyholog (16.12.2010)
Переглядів: 2281 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz