Вітаю Вас Гість | RSS
Субота
03.12.2016, 12:37
Практичний психолог
Ковельського професійного ліцею
Головна Каталог статей Реєстрація Вхід
Меню сайту

Каталог статей
Статті по психології [17]
Вчителю на замітку [22]
Для Вас, батьки [26]
На допомогу класному керівнику [16]
Школа лідерів [9]
"Все в твоїх руках" (сторінка для учнів) [18]
Притчі, афоризми [17]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 321

Форма входу

Головна » Статті » Вчителю на замітку

Свобода вибору в педагогічній діяльності
Що допомагає людині здійснити вибір? Досвід поколінь чи розум, поради друзів і батьків або власна практика, інституція, кодекс законів або випадкове осяяння? Відповісти на ці запитання так само важко, як здійснити вибір. Народна мудрість пропонує людині, як мінімум три варіанти вибору: камінь на роздоріжжі трьох доріг, одну з яких повинен вибрати витязь. Одночасно народна мудрість застерігає від бездумності вибору, поспішності. «Сім раз відміряй і один раз відріж», - скільки років передається ця порада із вуст в уста?! Вибором пронизані всі дії людини. Вибір починається з дитинства і здійснюється протягом всього життя. Візьмемо для прикладу молодих батьків. Кожен свій учинок вони повинні співвідносити з розумінням того, яка відповідальність на них лежить. Від того, який вибір зроблять вони у своєму житті, залежить доля дітей, їхнє матеріальне й моральне становище, самопочуття. Є люди, які кажуть, що не люблять робити вибір і приймати рішення. Це безвідповідальне ставлення до свого життя, до свого майбутнього. Людина, що нездатна робити вибір і приймати рішення, завжди буде керованою. Вона легко підпадає під контроль, піддається маніпуляціям. А потім запитує: «Чому в мене таке життя, чому зі мною завжди щось відбувається, чому мені не щастить, чому все вирішують за мене?» Але в житті складається таким чином: або я сам керую своїм життям, або це за мене зробить хтось інший. Саме поняття «свобода вибору» має на увазі принаймні два аспекти: що ми вільні й що в нас є вибір як такий. Життєвий вибір людини – це здатність вибирати собі долю між різними обставинами і пропозиціями, які дає нам життя. Людина робить свій вибір залежно від власної системи цінностей. Люди можуть робити вибір емоційно чи розумово. Крім того, на вибір людини впливають певні події, що відбулися з ним. Можна виділити деякі умови, що допомагають людині діяти з відчуттям того, що вона вільна у своєму виборі. По – перше, для реалізації свободи мають бути відсутні зовнішній примус і заборона. Будь – які примусові прояви людської активності як такі можуть бути оцінені як аморальні. По – друге, для того, щоб вибір відбувся, необхідна можливість побачити всі наявні варіанти й зупинитися лише на одному з них. Крім того, істинно вільний вибір може здійснюватися лише тоді, коли в людини є орієнтири – цінності, ідеали. На різних етапах історії людства й у різних країнах можливість вільного вибору особистості була неоднаковою. У міру розвитку суспільства відкриваються нові можливості зростання ступеня свободи особистості. Нині основним критерієм суспільного прогресу є рівень гуманізації суспільства, становища в ньому особистості – рівень її економічної, політичної, соціальної та духовної свободи. Вибір варіанта діяльності поєднується з великою моральною й соціальною відповідальністю за наслідки цього вибору. Відповідальність формується внаслідок тих вимог, які пред΄являє до особистості суспільство. Саме вільний вибір є випробуванням на міцність таких компонентів особистості, як совість, гідність, честь. Свобода є фундаментальною цінністю для людини, але вона повинна мати свої межі, щоб не стати свавіллям, насильством над іншими людьми. У суспільстві свобода особистості обмежується інтересами суспільства. Однак бажання й інтереси людини не завжди збігаються з бажаннями й інтересами суспільства. У цьому випадку особистість під впливом законів суспільства змушують робити вчинки, які не порушують інтересів суспільства. Проблема свободи вибору має педагогічний аспект – виховання відповідальної особистості, яка не просто свідомо здійснює свій вибір, а й одночасно бере на себе відповідальність за його реалізацію. Поняття «свобода в освіті» є досить широким: • це і свобода вибору змісту власної освіти; • це і свобода вибору педагогом педагогічних технологій; • це і свобода вибору педагога; • це і вільний вибір підручників або електронних посібників. У нормах міжнародного права свобода освіти розглядається як невід΄ємна свобода людини, подібна до свободи совісті, думки і слова. Практична реалізація принципу свободи в освіті вимагає змін у всьому устрої, навіть у дизайні із тим, щоб можна було зробити неможливе: забезпечити відкритість і свободу в закритому приміщенні закладу. Але насамперед потрібні зміни у стилі нашого педагогічного мислення, усвідомлення простої істини, яку наші предки вклали у прислів΄я: можна привести коня до водопою, але не можна змусити його пити воду. Якщо свобода на ділі є центральною цінністю у сфері освіти, головним практичним наслідком стає утвердження принципу: лише педагогічний талант, професійні вміння та моральні принципи кожного вчителя визначають межі його свободи. За будь – яких обставин кожен із нас має таку свободу, яку сам здатний взяти. Навіть якщо вибір педагога часто обмежений диктованими зверху програмами або інструкціями, він все одно завжди існує. Соціологічні опитування свідчать: • лише 4 – 7 % учнів зберігають інтерес до навчання; • 40% не хочуть відвідувати навчальний заклад, лише 10% радіють зустрічі з педагогом; • 50% незадоволені здобутими знаннями; • у частини учнів у зв΄язку з перевантаженнями виникають невротичні зміни психіки. У чому ж проблема? Учителі не хочуть навчати краще? Погані учні? Недієва програма? Чого очікує учень від навчального закладу? Задоволення інтересів, можливості самоствердження, самореалізації? Поступово ми починаємо розуміти, що справжньої свободи в освіті не може бути без права особистого вибору. Внутрішньо вільний учитель допоможе набути внутрішню свободу учневі, який завдяки цій якості може зробити усвідомлений вибір у процесі самореалізації. Дати сучасну освіту може лише сучасний педагог, який вибирає правильні шляхи навчання, той, хто вчиться сам, хто своїм прикладом привчає до творчого злету, до відповідальності за доручену справу день за днем, крок за кроком. У статті 55 Закону України «Про освіту» наголошується, що педагогічні працівники мають право на «вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи». Реальна теорія й технологія масового навчання має бути спрямована на формування сильної особистості, здатної працювати в світі, що неперервно зазнає змін, здійснювати моральний вибір і нести за нього відповідальність. Отже, будучи керівниками навчально – виховного процесу учнів, нам, педагогам необхідно спрямувати роботу на розвиток їхньої соціально – психологічної готовності до життя, що передбачає вміння: • приймати рішення й робити вибір; • бути свідомим громадянином своєї держави; • завжди працювати якісно; • проявляти ініціативу; • працювати з масштабними обсягами інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз; • усвідомлювати, що існують різні цінності. Навчальний заклад має стати територією свободи, де свобода педагогічної думки й дії є головним «секретом» успіху. Кожен день і по кілька разів на день ми робимо вибір. Наш вибір полягає в розумінні своєї відповідальності за наслідки. Наш вибір залежить від того, як ми розуміємо самих себе. Здатність робити правильний вибір свідчить про свободу людини і про її мудрість. Усе наше життя залежить від нашого вибору. Одного разу цей вибір впливає повністю на долю людини, а в іншому випадку ми робимо той чи інший вибір щодня. І від того, чим він диктується – особистою вигодою чи прагненням стверджувати добре, світле, справедливе – залежить моральне значення кожного людського вчинку. Від вибору залежить і те, хто і які ми є.

Джерело: http://Т. Мінова, практичний психолог Харківського приватного НВК "Бізнес-гімназія"
Категорія: Вчителю на замітку | Додав: Shajnuk_Olena (29.02.2016)
Переглядів: 152 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz