Вітаю Вас Гість | RSS
Субота
03.12.2016, 12:36
Практичний психолог
Ковельського професійного ліцею
Головна Каталог статей Реєстрація Вхід
Меню сайту

Каталог статей
Статті по психології [17]
Вчителю на замітку [22]
Для Вас, батьки [26]
На допомогу класному керівнику [16]
Школа лідерів [9]
"Все в твоїх руках" (сторінка для учнів) [18]
Притчі, афоризми [17]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 321

Форма входу

Головна » Статті » Статті по психології

«Психолого-педагогічна діагностика в системі виховної роботи класних керівників»

Щоб людину виховувати, її треба знати у всіх відношеннях - це аксіома педагогіки.

Щоб людину знати, треба її вивчати.

Як здійснити індивідуально-особистісну діагностику, виявити природні задатки, здібності, можливості кожного і на основі їх будувати навчально-виховний процес, максимально стимулювати самовираження, самореалізацію особистості?

В багатьох психолого-педагогічних дослідженнях зустрічаються, як правило, діагностичні дані відносно тих чи інших особистісних якостей. З врахуванням цих даних аналізуються шляхи конструювання навчально-виховного процесу в тому чи іншому напрямку.

Однак вчитель продовжує відчувати труднощі у відборі та послідовності вивчення всього різноманіття індивідуальних особливостей учня, тим самим втрачаючи можливість науково обґрунтовано здійснювати індивідуальний підхід до його формування.

Психолог якраз і є тією зв'язуючою ланкою у навчально-виховному процесі між; вчителем та учнем, який допомагає йому більш глибоко проникнути в сутність особистості, побачити дитину з різних сторін, об'єктивно оцінити причини неуспішності і помітити реальні перспективи її розвитку.

Однією з проблем сучасної освіти є те, що навчання і виховання не завжди ґрунтуються на знанні психології розвитку дитини. Звичайно, у багатьох училищах діють психологічні служби.

Однак, яким би кваліфікованим фахівцем не був психолог, він не зможе здійснити індивідуальний підхід до кожного учня. Його дослідження і рекомендації будуть носити загальний характер.

У цій ситуації великого значення набуває діагностична діяльність класного керівника. По-перше, як педагог, він має професійну психологічну підготовку. По-друге, він працює з відносно невеликою кількістю дітей і зустрічається з ними щодня.

Існує багато методичної літератури, використовуючи яку класний керівник може створити свою систему діагностики розвитку особистості що навчається і учнівського колективу. Психолог тут буде виступати в ролі координатора і консультанта, а також відслідковувати результати роботи і здійснювати необхідну корекцію.

Наука пропонує великий арсенал методів діагностики класному керівнику, однак йому потрібні методики прості, нетрудомісткі, цікаві для учнів і одночасно надійні. Приведемо найбільш прийнятні для практичного використання методи діагностики. 

Метод опитування. Він широко представлений у педагогічній літературі, з його допомогою виявляються ціннісні орієнтації учнів, знання, установки, позиції, відношення до однолітків, навколишньому світу і себе. Як приклад пропоную деякі питання, що діагностують ціннісну орієнтацію учнів: 
1) Що тобі подобається в училищіі, що не подобається? 
2) Хто спонукує тебе учитися краще (мати, батько, бабуся, сам (а) хочу учитися) 
3) Який час дня для тебе приємнішийе (ранок, день, вечір)? 
4) По яких навчальних предметах тобі не хочеться займатися? Чому? 

Спостереження найбільше доступне вчителеві і дає багато знань про учнів; по суті, будь-які контакти з учнями дають можливість спостерігати, однак професійне спостереження повинне бути методично грамотним. Спостереження складається зі збору, опису фактів, випадків, особливостей поведінки учнів. Методика вимагає, щоб була визначена мета й об'єкт спостереження - які саме якості й особливості вивчатються, а також тривалість і способи запису результатів. Наприклад, можна записувати на окремі картки в ході уроку, позаурочної роботи чи під час пояснення вчителя, у період виконання самостійної роботи, у поході. Рекомендується вести журнал спостережень, де на кожного учня буде місце для записів у міру спостереження. Спостереження дає можливість бачити учня в природних умовах. Майстрами спостереження були Я. Корчак, В.А. Сухомлинский. А.С. Макаренко вів записи про своїх вихованців. 

Анкети й інші опитувальні методи дають різні дані про особистісні якості, цінності, відносини, мотиви діяльності учнів. За формою анкети бувають відкриті (вільна відповідь формулює учень) і закриті (потрібно вибрати серед запропонованих відповідей). Складання анкети - непроста справа і вимагає визначення складу якостей, даних, що учитель хоче отримати. Потім потрібно грамотно сформулювати питання, яких не повинно бути дуже багато. Анкета дозволяє швидко зібрати багато даних і легко їх обробити, однак відповіді не завжди можуть бути повні, точні, щирі. 

Бесіда, більш гнучкий спосіб опитування, може бути стандартизованою і вільною. У першому випадку заздалегідь сформульовані питання задаються у визначеній послідовності, що легше обробляти. Вільна бесіда дозволяє варіювати питання з метою одержання більш точних, розгорнутих даних, але вимагає відповідних навичок. Психологи рекомендують ставити відкриті питання, що стимулюють вільні розгорнуті відповіді. Наприклад: як звичайно проходить твій вечір? - питання відкрите, замість закритого: чи любиш ти дивитися телевізор? У загальному бесіда, як і спостереження, найбільш природний метод вивчення школяра, але багато вчителів, особливо тих, хто починає працювати, не завжди вміють це робити. Учителю варто усвідомлювати, що він хоче довідатися про учня, як краще запитати про це. Варто уникати грубих повчань, не плутати діагностичну бесіду з виховною, хоча в практиці це часто трапляється. Треба поводитися невимушено, уважно, шанобливо до учня будь-якого віку. Учень повинен бачити, що ним щиро цікавляться і хочуть допомогти. Розмовляючи, треба не тільки чути слова й інтонації, але і бачити невербальні знаки: жести, міміку, настрій. Результати варто коротко записати. 

Для вивчення особистісних якостей використовують також аналіз документів (бібліотечний формуляр, медична карта), творчих робіт учнів (твору, малюнку).

У психологічній діагностиці широкого поширення отримав психодіагностичний метод, представлений трьома типами методик (тестів).

В одній групі тестів діагностика здійснюється на основі успішності і способу виконання діяльності. Тут є тести інтелекту й особистості, тести спеціальних здібностей і тести досягнень. В іншій групі - діагностика ґрунтується на самоописі і даних, які отримують з відповідей на серію питань, що складають так названі опитувальники. Третя група - проективні методики. Дані отримують на основі аналізу взаємодії учня з матеріалом, у якому він себе проектує, виявляє особливості свого сприйняття, повведінку. Тести перших двох груп створюються фахівцями і використовуються як правило психологами. Деякі проективні методики (третя група) може використовувати класний керівник. Слово тест у точному змісті не підходить до третьої групи тестів - проективних методик, оскільки вони не орієнтовані на норму і не дають кількісних даних. Деякі з них може використовувати класний керівник. До них треба віднести: методику незакінчених речень, розповіді, історії; тлумачення якої-небудь події, ситуації; малювання чи доповнення малюнка, розігрування ситуації. 

От деякі приклади. Учневі пропонують закінчити декількома фразами пропозицію: Настала неділя, і вся родина, як звичайно, зайнялася... (Учень звичайно пише те, як буває в його родині). Можна розіграти сценку: Дитина прийшла зі школи, мама дає їй обід і запитує... Принцип проекції особистості в ситуації використовується й у непрямих питаннях анкет і опитувальниках, наприклад: За останній тиждень мене порадувало... Мені завжди цікаво, коли на уроці... Я люблю, коли вчитель... 

Проведення діагностичних процедур в училищі повинне здійснюватися за планом і систематично. Підготовлений класний керівник може робити це самостійно, співпрацюючи з психологом. Рекомендується робити як загальну педагогічну діагностику групи, так і спрямовану на окреміі аспекти розвитку учнів. Результатом діагностики можуть бути характеристики окремих учнів і всієї групи.

Вивчення школярів не самоціль, а тільки засіб для поліпшення навчально-виховної роботи. На підставі даних діагностики класний керівник оцінює стан вихованості учнів і формулює проблеми в їхньому подальшому розвитку. Класний керівник повинен уміти виділити пріоритетні завдання виховання учнів на визначений період на основі даних діагностики й інших джерел.

Категорія: Статті по психології | Додав: adminkpl (09.04.2010)
Переглядів: 8284 | Рейтинг: 2.8/8
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук

Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний хостинг uCoz